Румунія – єдине місце, де є камені-трованти, щодо яких існують численні суперечки в науковому колі. Утворення здатні рухатися і навіть видають звуки. Деякі з них ви знайдете в маленькому селі Улмет, що за 107 км від Бухареста. Звивиста дорога ховає між крутими схилами валуни, що наче намагаються зупинити річкові води. Через свою загадковість вони стали героями багатьох міфів і легенд. Докладніше про незвичайну Румунію читайте далі на bucharest.name.
«Живі» камені
Трованти (trovanții) утворилися в піщаній місцевості, яка постійно вимивається і осідає під впливом погодних умов. Для утворення тровантів потрібне джерело «цементу» і «цементуючий» агент. Трованти в Улметі утворилися з пісків доісторичної дельти приблизно 7 мільйонів років тому. У цій дельті колись жили водні тварини, тому піски повні мушль молюсків і равликів. Тож «цементуючим» агентом стали рідкісні кислі води, знайдені в цій місцевості. Вони просочилися в ґрунтові води. Після цього кальцій осів на піщинках і почав приклеювати їх одну до одної, утворюючи горбки. Утворення таких каменів тривало тисячі або навіть десятки тисяч років.
За ще однією з версій, трованти виникли глибоко під землею внаслідок землетрусів. Після сейсмологічної активності Земля немовби сама «викинула» їх на поверхню. Фактично ці конкреції твердіші, ніж породи, що оточують їх. Тому, коли м’якша порода руйнується, вони «виходять» із Землі.
Природні пісковики, які приймають округлі форми, нагадують людські обличчя або фантастичних істот. Подібні знахідки розкидані по всьому Прикарпаттю, але камені Улмета славляться плоскою формою. Туристи часто асоціюють їх із космічними кораблями.
Науковці не можуть дійти згоди щодо того, чи є трованти живими істотами. Річ у тім, що вони демонструють характеристики як рослин, так і гірських порід. Розкривши трованти, дослідники виявили всередині круглі кільця – схожі на ті, що на зрізаному дереві. У складі каменів вчені знайшли зцементовані пісок і мінеральні солі.
Що ще більш вражає, камені можуть переміщатися в середньому на 2,5 міліметра протягом двох тижнів і видають дивні звуки – ніби гарчать. Процес розмноження унікального каміння нагадує брунькування живих рослин. Утім, процес зростання «живого» каміння дуже довгий. Активно вони розвиваються після штормів. Коли дощ проливається на скелю, вода вступає в реакцію з мінеральним вмістом конкрементів, викликаючи вимивання її нутрощів. Це призводить до розширення каменя. Тільки-но його поверхня зволожується, хімічним сполукам стає тісно, вони розширюються, тиснуть на пісок і сприяють збільшенню розмірів.
Осередок містики
Про химерні камені жителі Улмета люблять розповідати легенди. Подейкують, що місце ховає ворота в потойбічний світ. Вони нібито розташовані в тіні дерев і шелесті листя й дозволяють людям із примиреною та чесною душею дізнатися таємниці з того світу.
Знавці описують два види воріт. Одні – ворота доброго духу – можна розпізнати за інкрустованими знаками з кривих ліній. Добрі душі дбають про ліси, бережуть людей, рятують пастухів від нападу хижаків, піклуються про залишених у лісах дітей. А інші ворота, з інкрустованими знаками ламаних ліній (наприклад, трикутником), символізують ворота, через які входять злі духи. Ними керують відьми.
Люди тут завжди вірили в невидимий світ, який існує між небом і землею. У давнину, час відсутності інформації, незрозумілі смерті, зникнення, нещасні випадки чи хвороби постійно вважали справою рук невидимих істот.
Як добратися?
Після прибуття до Улмета по вибоїстій дорозі залиште машину перед будинком одного з жителів села. Не соромтеся запитати дорогу, тому що ви, ймовірно, не знайдете жодних вказівників. Потрібно лише кілька хвилин пройти чарівними зеленими пасовищами, перш ніж ви побачите пагорб зі скелями.
Село Улмет розміщене в повіті Бузеу та належить до складу комуни Бозіору. Як уже було зазначено вище, від Бухареста до Улмета відстань сягає 107 км.
Які ще є дива природи біля Бухареста?
Румунія може запропонувати мандрівникам значно більше, ніж просто красиву архітектуру й неймовірну природу. Деякі з найцікавіших пам’яток розташовані між високими гірськими хребтами та заховані між віддаленими болотистими землями. Ці локації роблять країну унікальною та слугують магнітом для туристів. Серед незрівнянних природних місць, які можна знайти лише за кілька годин їзди від Бухареста, найвідоміші:
- грязьові вулкани. Вулкани округу Бузеу, розташовані за 1,5–2,5 год їзди від Бухареста, пропонують відвідувачам сюрреалістичний ландшафт, схожий на поверхню Місяця. Такі геологічні утворення з’явилися внаслідок виверження газів, що надходять із 3-кілометрової глибини. Коли гази вириваються на поверхню крізь шари глини та води, вони виштовхують підземну солону воду й мул. Газ виходить у вигляді бульбашок, а мул висихає на поверхні. Власне, так і утворюється міцний «кратер», схожий на справжнісінький вулкан. Грязьові вулкани не вивергають розпеченої лави та холодні, адже мул ніколи не досягає земної мантії. Самі грязі багаті на мінерали, що корисні для шкіри. Зокрема, вони нормалізують обмін речовин у підшкірному жирі та допомагають побороти целюліт. Позитивно впливають грязі і на стан кістково-м’язової системи, видалення з організму надлишку рідини й токсинів. Грязьові вулкани в Бузеу є найдивовижнішими та найвідомішими такими утвореннями в Румунії. Найвищі із вулканів сягають до 10 метрів. На самому їх вершечку можна побачити, як грязі «киплять» через безперервні викиди газу. Найбільша кількість грязьових вулканів налічується в Азербайджані;
- ліс «Летя». Недалеко від кордону з Україною розміщений найстаріший природний заповідник країни – ліс «Летя». Він також є частиною Біосферного заповідника дельти Дунаю. Тут ростуть приблизно 500 видів рослин. Особливу картину створюють ліани, що плетуться на столітніх дубах, ясенах, вільхах, липах і тополях. Через це зелений простір схожий на джунглі. Ліани можуть виростати навіть до 25 метрів. У лісі легко зустріти оленів, єнота уссурійського, орлів, гадюк, фазанів тощо. Це також одна з небагатьох місцевостей у Європі, де можна побачити диких коней (Пржевальського). Благородні тварини бродять лісом, насолоджуючись свободою. Частина з них втекла від своїх власників, інших – відпустили самі люди. Оскільки тарпанів (справжніх диких коней) було винищено до кінця XIX століття, то кінь Пржевальського – єдиний наявний підвид цих тварин;
- дельта Дунаю. Це друга за площею в Європі річкова дельта після Волги. Вона є центром біорізноманіття світового масштабу, важливим місцем гніздування та сезонних скупчень птахів. Тут розмножуються цінні промислові й рідкісні види риб і проживає найбільша в Європі кількість охоронюваних видів земноводних. Дельта Дунаю є одним із 7 об’єктів всесвітньої спадщини Румунії, які перебувають під охороною ЮНЕСКО. Щоб уникнути натовпів і комарів, варто відвідати місцевість у травні або вересні. Краєвиди найкраще спостерігати з човна без двигуна. Доступні численні екскурсії на каное чи байдарках з гідом, які не відлякують птахів, як під час мандрівок на моторних човнах. Пересуваючись по воді, ви побачите дюни білого піску.