Ріка Димбовіца протікає через саме серце столиці, але як і коли вона тут з’явилася? За легендою, ріка тут з’явилася завдяки одній трагічній та водночас красивій історії кохання. Ця історія поєднує у собі романтику, драму та історичну містичність. У цій статті розповімо вам про, напевно, найцікавішу та найзагадковішу столичну легенду. Далі на bucharest.name.
Магічна легенда про дівчину Димбовіцу
Колись давно у Валаському лісі жив лісник, у якого була донька на ім’я Димбовіца. Дівчина знала тут всі стежки, всіх тваринок і всі таємниці темного лісу. Вона навіть вміла розмовляти з місцевими тваринками. Димбовіца була улюбленою донькою свого батька, була світлом його очей.
Димбовіца мала коханого хлопця. Це був молодий пастух, в якого дівчина була закохана ще з дитинства. Вони були дуже щасливими та вже планували майбутнє весілля, але одного дня плани майже змінилися.
Плани хотів змінив гарний принц, який випадково загубився у лісі під час переслідувань ворогами. Вночі він постукав у двері лісника та попросив провести його, щоб знайти дорогу додому. Димбовіца вирішила допомогти йому, адже вона допомагала кожному, хто цього потребував.
Димбовіца разом з прекрасним принцом вирушила у дорогу, яка виявилася для дівчини нестерпною. Дорога через гори залишила її без сил, а от принц навпаки ставав все спритнішим з наближенням до вершини. Димбовіца показала юнаку стежку до міста, яке він шукав, і хотіла попрощатися з ним.
Прекрасний принц був вражений красою і добротою молодої дівчини та попросив її стати його дружиною. Димбовіца відмовила і пояснила, що вона вже пообіцяла свою руку молодому пастуху.
Принц, який виявився Принцом Гір, вирішив на знак вдячності подарувати Димбовіці маленький ніж та дерев’яну прядку. Якщо покрутити цю прядку, то можна викликати фею, яка виконає будь-яке бажання. Принц покрутив прядку і попросив у феї їжі та пиття, щоб повернути сили. Потім принц зізнався, що він випробовував дівчину, щоб перевірити її любов і вірність.
Тим часом пастух шукав Димбовіцу і дуже хвилювався. Коли дівчина розповіла йому про свої пригоди, пастух дуже сильно приревнував. Він попросив Димбовіцу встромити ніж у камінь, щоб довести свою невинність. За легендою, тільки невинна дівчина могла зробити це, не зламавши леза.
Щасливий фінал
Димбовіца дуже кохала пастуха і хотіла довести свою вірність. Вона встромила ніж у скелю, а звідти забило джерело води. Це була чиста та прозора вода, як сльоза Димбовіци. Дівчина назвала джерело на честь себе, а разом з ревнивим коханим вони заснували село біля джерела. Село Букур, яке було названо на честь пастуха.
Згодом це село перетворилося на велику столицю – Бухарест, а ріка, що протікає через столицю, називається Димбовіца. За легендою, закохані одружилися та у них народилося багато дітей, а завдяки Добрій Феї вони мали все, що їм було потрібно.
Річка Димбовіца та її солодкі води
Річка має багату історію, яка переплетена з історією самого міста. З давніх часів річка забезпечувала містян холодною водою, яка була джерелом доходу та чудовим місцем для купання. Разом з цим Димбовіца дуже довго була джерелом проблем через постійні повені та болота.
Також раніше жителі міста пили воду прямо з річки. За легендою, вода Димбовіци мала приємний та солодкий смак. Сьогодні таке уявити дуже важко, адже зміна часів та збільшення кількості жителів привели до того, що на поверхні річки з’явилося багато бруду та сміття. Деякі містяни навіть викидали у річку побутові відходи, що також привело до жахливих наслідків.
Димбовіца також оспівувалася у старих віршах австрійського офіцера Енріха Вінтергальдера.