Суть промислового туризму в тому, що в наш час усе більше мандрівників хочуть провести час відпочинку не пасивно, лежачи на пляжі чи в готелі, а з користю для себе. З’явилась потреба в науково-пізнавальному відпочинку. Саме такий відпочинок пропонує промисловий туризм. Адже це мандри на чинні промислові підприємства, на місця кар’єрів, шахт тощо. Завдячуючи таким можливостям усі охочі пізнають суть та особливості діяльності підприємств, заводів, фабрик, а відповідно, задовольняють свою потребу до пізнання світу. Про те, як розвивається та які перспективи розвитку має промисловий туризм у Бухаресті читайте на bucharest.name.
Промислова спадщина
Промислова спадщина Бухаресту, один із найбільших міських ресурсів міста. Вона є частиною культури нації та включає різні типи будівництва. Мова про промислове та цивільне будівництво, про споруди для транспорту та інфраструктури. На деяких із них ще збереглися машини, обладнання та установки різного типу. Не слід забувати про райони розробки та перероблення ресурсів, міські території, де існують доіндустріальні та індустріальні комплекси або їхні залишки, адже вони теж належать до історичної спадщини.
Показовим прикладом інтеграції минулого в сучасність є торговельний центр «Bricostore-Оrhideea» у Бухаресті. Водонапірна вежа, будучі старою промисловою спорудою, замість того, щоби бути знесеною при будівництві торгового центру, була відреставрована, приведена до ладу і вписана в архітектуру та функціональність центру. Нині приваблює відвідувачів та туристів столиці своїм зовнішнім виглядом.
У цій ніші Бухарест має дуже добрі перспективи, адже, як фізично, так і морально застаріла промисловість може стати туристично привабливою, якщо врахувати наявність старих, історичних приміщень у місті, присутність на їх території технічних засобів, які використовувались у роботі підприємств. Також велике значення має наявність традиційного, старовинного ремесла або технології, про що можна розповісти й наочно показати. Присутність таких факторів може зробити потенційний об’єкт промислового туризму вельми привабливим для відвідувачів.
У гонитві за прибутками
На жаль, нині більшість промислових залишків у Румунії, зокрема, в Бухаресті, не тільки лежать покинуті, але й добровільно знищені або власниками, або безхатьками, які знайшли тут притулок. Фахівці з питань спадщини постійно звертають увагу на те, що при переобладнанні цих будівель не враховується їхня культурна цінність і здебільшого цей процес рівнозначний їхньому знесенню. Занедбана, недбало інвентаризована та недостатньо вивчена промислова спадщина Бухареста привертає увагу лише інвесторів у нерухомість, які з думкою про впевнений прибуток не ризикують інвестувати кошти в реконструкцію цих будівель. Навпаки, наймають злочинні елементи, які підпалюють або викрадають на таких підприємствах усе, що можна викрасти, наприклад, брухт, сприяючи таким чином їх зникненню.
Найбільш розголошеним прикладом, що демонструє таке ставлення до спадщини є «Moara lui Assan», промислова будівля, побудована в Бухаресті в 1853 році. Вона була класифікована Міністерством культури як набір будівель промислової спадщини у 2001 році. Група «Moara lui Assan», потрапила свого часу в загадкову історію. На колишньому хлібзаводі комплексу «Moara lui Assan» трапилась пожежа. Вона була настільки потужною, що для її гасіння знадобилося втручання 80 пожежників. Через кілька років після цієї пожежі, будівлю знову охопило полум’я. Цього разу вона горіла приблизно 30 годин. Жертв у жодній із пожеж не було, влада оголосила, що проводить розслідування для встановлення причини пожежі, але жодних висновків цих розслідувань не повідомила.
Потенційно вигідна галузь
Ці пожежі викликають багато запитань, оскільки цей історичний комплекс розташований на землі з колосальною вартістю нерухомості. Це близько 47 гектарів центральної частини Бухареста, у фінансово привабливому районі. За оцінками аналітиків нерухомості, ця земля коштувала на той час приблизно 47 мільйонів євро. Оскільки закон забороняє зносити історичні будівлі, а їхнє пониження категорії спричинило 6 громадський скандал, приватні інвестори, які мають їх у наявності, шукають інші способи обійти закон. І таких випадків не один, і не два, коли історичним промисловим будівлям із неоціненними культурними цінностями «дозволяють» зруйнуватись вщент або, що ще гірше, незрозумілим чином спалахнути.
На цей час більшість промислових залишків у Бухаресті, не тільки лежать покинуті, але й добровільно знищені або власниками, або мешканцями, які знайшли тут притулок. На жаль, ще мало хто замислюється, що такі осередки промисловості минулого можуть приносити прибуток. До того ж не потребуючи особливих, захмарних капіталовкладень. Головне зрозуміти, що стара промисловість не повинна розглядатися виключно як обтяжлива спадщина минулих часів. Вона має стати економічною та культурною можливістю збереження промислових пам’яток як ресурсів для інтегрованого індустріального туризму.