Весь світ об’єднується навколо екологічних проблем. Усім відомо про руйнівні наслідки людської діяльності для довкілля. Для боротьби за чисте гармонійне навколишнє середовище в різних країнах створюють екологічні організації, які займаються проблемами зі сміттям, глобальним потеплінням та популяризують ідеї свідомого споживання. У цій статті ми розкажемо про екологічні організації Бухаресту та про діяльність цих організацій. Більше на bucharest.name.
«Грінпіс Румунія»
Пропонуємо почати з найбільш відомої міжнародної організації «Грінпіс». «Грінпіс» представлений більш ніж в 55 країнах світу. Діяльність цієї організації спрямована на те, щоб змінити ставлення до природи, захистити та зберегти довкілля та сприяти міжнародному миру.
«Грінпіс» використовує ненасильницькі прямі дії для того, щоб привернути увагу влади та корпорацій до проблем навколишнього середовища. «Грінпіс» зберігає свою автономність та незалежність, тому не приймає пожертвувань від урядів або політичних партій. Організація існує переважно за рахунок внесків окремих фізичних осіб.
Головний штаб румунського «Грінпісу» знаходиться у Бухаресті. Організація веде активну боротьбу за чистоту та екологічність міста. Наприклад, у 2019 році «Грінпіс» сприяв тому, щоб у жителів Бухаресту з’явилися спеціальні датчики для вимірювання якості повітря.
Екологічна платформа Бухаресту (Бухарестська громадська фундація)
Екологічна платформа Бухаресту або «Бухарестська громадська фундація» – це організація, яка займається проблематикою забруднення міста. Головна ідея організації полягає в тому, що Бухарест – це найбільше та найбагатше місто Румунії, але повільно воно перетворюється на токсичну пастку для своїх жителів.
Організація бачить рішення у тому, щоб створити гарні стосунки між громадянським суспільством, владою та корпораціями як основу для роботи над спільними екологічними цілями та проєктами.
Діяльність організації базується на ідеї колективного впливу. Ідея колективного впливу – це міжнародна основа для розв’язання системних проблем. Колективний вплив базується на спільному лідерстві, справедливості та інклюзивності у процесі прийняття рішень.
Організація бачить ідею колективного впливу як повну протилежність тому, як у сучасній Румунії намагаються подолати екологічну кризу. У Румунії кожна організація або політичний лідер намагаються діяти ізольовано. Як результат в країні є багато хороших, але неузгоджених проєктів, постійно дублюються зусилля і кожен змагається між собою.
Колективний вплив гарантує, що усі учасники будуть працювати над реалізацією однієї мети без конкуренції, до проєктів будуть залучатися нові учасники, а також буде відбуватися постійний обмін досвідом.
Бухарестське суспільство абсолютно точно усвідомлює шкоду від трафіку та токсичних підприємств. І все ж проблем не стає менше, вони постійно загострюються, тому що усі зацікавлені сторони не працюють разом.
Екологічна платформа Бухаресту – це сполучна ланка між громадою, компаніями та владою. Головна мета платформи – це до 2025 року створити у Бухаресті спільноту, яка могла б колективно впливати на екологічну ситуацію у місті. Організація залучає містян вести здоровий спосіб життя, залучає корпорації зменшувати екологічні ризики, а владу будувати довгострокову стійку політику.
«Aquaterra»
Це асоціація, яка вже 30 років займається підготовкою фахівців-зоологів, екологів, та інших молодих вчених, які займаються проблемами довкілля.
Випускники працюють у найпрестижніших установах країни або у різних університетах та науково-дослідних інститутах.
Організація також займається просвітницькою діяльністю серед учнів бухарестських шкіл. Багато випускників «Aquaterra» працюють вчителями у бухарестських школах. Організація постійно проводить освітні заходи для учнів, які спрямовані на те, щоб підвищити зацікавленість школярів у науковому світі.
Організація залучила фінансові ресурси приватних компаній у науково-дослідницькі процеси Бухарестського університету, а також у реалізацію наукових експедицій.
Організації вдалося переконати національні органи оголосити Долину Валсанулуй заповідником, який охоплює площу 10 000 гектарів. Це дозволило врятувати від зникнення рибу язь. Це одна із дуже рідкісних видів риб, над збереженням якої організація працює протягом 32 років. З 2019 року до порятунку риби залучений також Фонд порятунку Алекса Гавана.
Також завдяки допомозі румунських спонсорів та невеликому самофінансуванню організація завершила значну частину будівництва іхтіологічної та аквакультурної науково-дослідної станції. Станція називається «Ноїв ковчег», тому що в майбутньому вона буде відтворювати рідкісні види риб з метою відновлення іхтіофауни Румунії.
Отже, ми бачимо, що у Бухаресті активно працюють над існуючими екологічними проблемами на науковому та практичному рівнях. Місто дійсно дуже страждає від забруднень, що негативно відображається на здоров’ї жителів. Сподіваємося, що організаціям вдасться подолати існуючі проблеми.